Завантажити PDF
МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННА БАЗА

Розташування області в центрі Українського кристалічного щита зумовлює утворення крупних родовищ рідкісних металів.
На території області налічується більше 390 родовищ корисних копалин, з яких 303 враховані державним балансом України.
Надра області характеризуються наявністю ряду унікальних складових, перед усім для розвитку енергетики (уранові руди, буре вугілля, горючі сланці), чорної металургії (залізо, хром, нікель, кобальт), нерудних корисних копалин (каолін, трепел, графіт), декоративно-облицювальних і будівельних матеріалів.

Область посідає провідне місце та займає монопольне становище в Україні за запасами урану (83% від загальних запасів в Україні) і 100% за його видобутком.

Розвідано в різній мірі (детально або попередньо) 16 родовищ, з яких розробляється 4 (Мічурінське і Центральне родовища на території Кіровоградського району та Ватутінське і Новокостянтинівське родовища - на території Маловисківського району). Як сировинна база в майбутньому для Смолінської шахти і Новокостянтинівської шахти розвідані Докучаєвське та Партизанське родовища, вивчаються рудопрояви Апрельський і Залісний.

До паливно-енергетичних корисних копалин відносяться буре вугілля, горючі сланці, уранові руди

На території області до складу Олександрійського та Ватутінського геолого-промислових районів Дніпровського буровугільного басейну входять 43 ділянки бурого вугілля у складі
12 родовищ, по яких розвідані запаси в кількості 750 млн.т., що становить 1,7 % запасів від загальних по Україні. Запаси вугілля промислових категорій в межах полів діючих підприємств становлять 67 млн.т.

На території Олександрівського району виявлене Бовтиське родовище горючих сланців із значними ресурсами 3,7 млрд.т.

На території області розташовано 5 комплексних родовищ нікелю і кобальту.

Запаси та прогнозні ресурси корінних руд золота з середнім вмістом золота
6-6,5 г/т оцінені на двох родовищах – Клинцівському в Кіровоградському районі та Юріївському в Компаніївському районі.

На території області виявлені руди літію, це Полохівське (Маловисківський район) та Станкуватське (Добровеличківський район) родовища. У межах Ганнівсько-Звенигородської рудоносної зони (Новомиргородський та Маловисківський райони) встановлена наявність танталу.

Нерудні корисні копалини

Запаси графітової руди на трьох розвіданих родовищах становлять 126,7 млн.т. руди (51,5% від загальних запасів в Україні), або 7,9 млн.т кристалічного графіту.

Балахівське і Петрівське родовища не розробляються. Заваллівське родовище експлуатує ТОВ "Заваллівський графітовий комбінат". Супутньою корисною копалиною на цьому родовищі є абразивна сировина (гранат), запаси якої оцінені у 20,3 млн.т. Коноплянське родовище трепелу (сировини крем’яної) розробляє  ПАТ "Кіровоградський механічний завод".

На території області розвідано 7 родовищ каоліну, які придатні для використання у якості нерудної сировини для металургії, з них експлуатуються 2 - Обознівське родовище вторинного каоліну (розробляє ПАТ "Кіровоградське рудоуправління") та Балашівське родовище вторинного каоліну (розробляє ТОВ "Сонек").

 В Компаніївському районі ТОВ "Георесурс" завершило геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою Лозуватського родовища керамічних пегматитів. Після отримання дозвільних документів, передбачається введення в експлуатацію родовища нового для області виду корисної копалини.

Кварцити та кварц для вогнетривів представлені Малоскелівським родовищем, запаси промислових категорій складають 1,9 млн.т.

Корисні копалини для будівництва представлені в області 10 видами, та налічується 173 родовища.

Розвідано 17 родовищ будівельного піску з промисловими запасами 46,5 млн. куб.м.;                    74 родовища будівельного каменю з запасами 798,59 млн.  куб.м.; 13 родовищ каменю облицювального з запасами 22,04 млн. куб.м.; 62 родовища цегельно-черепичної сировини із загальними запасами більш ніж 81 млн. куб.м.

Підземні мінеральні води

В області відносяться до типу радонових і використовуються для зовнішнього застосування у лікувальних цілях, вони розвідані на двох ділянках, кількість запасів складає 433 куб.м/добу. Петрівська ділянка експлуатується постійно (Знам’янська обласна бальнеологічна лікарня), Олександрійська не використовується.

 

­