Завантажити коротку історичну довідку


Коротка історична довідка

Історія краю розпочинається з кам'яного віку. На території краю археологами були віднайдені залишки неолітичних поселень.

У ІV-ІІІ тисячолітті до н.е. територія Кіровоградщини входила до регіону розповсюдження Трипільської культури, а також супутніх їй середньостогівської, ямної та катакомбної культур.

У І тисячолітті до н.е. на території області кочували скіфські племена, а також жили племена чорноліської культури, що вели осілий спосіб життя.

На початку нашої ери Кіровоградщина належала до ареалу формування слов'янських племен. У ІІІ-ІV столітті тут жили племена черняхівської культури та кочували сармати, гуни, авари, болгари.

У V-VІІІ столітті на території області проживали племена уличів, які після тривалої війни з першими руськими князями змушені були переселитися до межиріччя Дністра та Пруту.

У ІХ-ХІІІ столітті територія майбутньої Кіровоградської області стала пристанищем печенігів, а згодом половців - нових кочових племен, що прийшли з приволзьких та північнокавказьких степів.

З 1240-х до 1362 року територія нашого краю входила до володінь Золотої Орди нащадків Бату-хана. У 1362 році на території краю відбулася Синьоводська битва, що стала початком переходу цих земель під владу Великого Князівства Литовського.

У ХV-ХVІІ столітті майбутня Кіровоградщина належала до території козацьких вольностей і стала частиною земель, на яких відбувався процес формування українського козацтва. Згодом край вважався частиною земель Війська Запорозького.

У 1752 році було адміністративно засновано Нову Сербію, а у 1754 році – фортецю святої Єлизавети, що згодом з форштадтами стала м. Єлисаветградом. Спочатку місто відносять до Новоросійського генерал-губернаторства, пізніше воно стає повітовим центром Миколаївської, потім Херсонської губернії.

З відміною військових поселень в середині XIX століття місто перетворюється на торгівельний осередок. У останній чверті XIX століття розвитку набувають промислові підприємства, найбільшим підприємством сільського машинобудування був завод Ельворті (майбутня "Червона Зірка").

У цей період місто перетворюється на визначний осередок середньої освіти, як класичної, так і реальної, а також культури, зокрема театрального мистецтва.

У 1882 році Марко Кропивницький створив у місті професійну українську театральну групу.

В епоху Української Національної революції уродженець міста Володимир Винниченко став головою першого уряду новітньої Української держави, згодом - одним із керівників Директорії, що очолювала повстання проти гетьмана Скоропадського і німецьких окупантів. Зразки справжнього героїзму виявили під час боротьби за незалежність герої Канізького повстання та Холодноярської республіки.

У подальшій історії краю відбувалися складні процеси становлення соціалістичної економіки.

Область посідала одне з провідних місць в Україні за рівнем сільськогосподарського виробництва. Підприємства області здійснювали виробництво будівельних матеріалів, меблів, взуття; видобували буре вугілля, графіт та каолінові глини.

Розвиток сільського господарства призвів до виникнення виробництва сільськогосподарських машин.

Суворим випробуванням стали роки Другої світової війни. Кіровоградщина втратила 92,9 тис. осіб, в оборонних та наступальних боях загинуло 152,2 тис. осіб. Більше 400 визволителів області удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

З 24 серпня 1991 року Кіровоградщина є невід'ємною складовою незалежної України та розвиває співробітництво у різних сферах діяльності із іншими країнами світу.

З 2005 року Кіровоградщина є повноправним членом Асамблеї Європейських Регіонів, яка об’єднує регіони з 35 країн світу і 15 міжнародних організацій.

З метою залучення інвестицій в економіку області укладено 7 меморандумів з іноземними компаніями та громадськими організаціями щодо залучення інвестицій в економіку області.

Забезпечено підписання 4 міжрегіональних угод про співробітництво з іноземними країнами та 8 – про міжнародне співробітництво.

Кіровоградщиною у рамках укладених угод розвивається міжрегіональне співробітництво з Могильовською областю Республіки Білорусь, Нижньосілезьким воєводством Республіки Польща, федеральною землею Штирія Республіки Австрія, м. Брага Португальської Республіки, Нітрянським самоврядним краєм Словацької Республіки, м. Сюйчжоу та провінцією Цзянсу Китайської Народної Республіки, м. Інчхон Республіки Корея.

За роки незалежності України в області введено в дію низку нових сучасних підприємств реального сектору економіки.

Так, у 2011-2016 роках збудовано та введено в експлуатацію нові сучасні підприємства, такі як олієекстракційні заводи підприємств "ГрадОлія", ТОВ "Гідросенд", комплекс по переробцінасіння соняшнику ТОВ "Агропродукт", нові потужності ПП "Віктор і К" (ТМ "Королівський смак"), сучасні підприємства ПрАТ "Металит", "Метсервісгруп", "Велта", потужний Світловодський річковий термінал, ряд сучасних елеваторів, овочесховищ, тваринницьких комплексів. Збудовано сонячні та гідроелектростанції, встановлено ряд станцій сонячних батарей, створено понад 30 підприємств з виробництва пеллетів.

З 2013 року в області проводиться Національна агропромислова виставка із польовою демонстрацією техніки і технологій "АгроЕкспо", яка у 2016 році – отримала статус міжнародної виставки і є найбільшою виставкою в Україні.

У 2016 році її площі склали майже 90 тис.м.кв, участь взяли – понад 450 компаній із різних регіонів України та іноземних країн, її відвідало – понад 20 тис. осіб відвідувачів. У рамках виставки проводиться Покровський ярмарок.

В обласному центрі працює ряд навчальних закладів різних ступенів акредитації, серед них виділяються Центральноукраїнський державний педагогічний університет ім. В.Винниченка, Центральноукраїнський національний технічний університет, Льотна академія Національного авіаційного університету.

В області функціонують 2 медичні факультети Донецького національного медичного університету, де навчаються 385 студентів із України та 814 іноземців, працевлаштовано 71 штатний викладач, у тому числі 21 науково-педагогічні працівники.

В області функціонує широка мережа закладів культури. 29 музеїв юридичних осіб збирають та шанобливо зберігають артефакти про минуле та сьогодення краю.

 

­